Пізнавальний розвиток дошкільнят у пошуково-дослідницькій діяльності. 

  Дошкільники охоче беруть участь у пошуково-дослідницькій діяльності. Прагнення до нових вражень, допитливість, постійне бажання експериментувати, самостійно шукати істину поширюється на всі сфери життєдіяльності дитини. Чи можливо так організувати навчання в умовах дошкільного закладу, щоб воно відповідало всім дитячим потребам? Так, якщо це навчання буде «проблемним» - включатиме елементи самостійної дослідницької праці, будуватиметься як самостійний творчий пошук, тож буде вже не репродуктивною, а творчою діяльністю.

     Особливе значення для розвитку особистості дошкільника має усвідомлення взаємозв’язку між природою і людиною та різноманітних зв’язків у природі. Оволодіння засобами практичної взаємодії з довкіллям забезпечує становлення світогляду дитини, її особистісне зростання. Пошуково-дослідницька діяльність відіграє щодо цього істотну роль, оскільки дає дітям можливість спілкування з однолітками, з дорослими, здійснювати з об’єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні приховані істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчити аналізувати й самостійно робити висновки.

    Різні форми пошуково-дослідницької діяльності спонукають дитину до творчості, самостійного пошуку причинно-наслідкових зв’язків, засобів дій, що стимулює дитячу активність, створює умови для особистісного зростання й психічного розвитку.

Завдання пізнавального розвитку в пошуково-дослідницької роботі:

Ø Створити умови для розвитку пізнавальних психічних процесів дошкільників, активізації розумових операцій, організації та проведення пошуково-дослідницької діяльності та виховання в дітей ініціативності, кмітливості, допитливості, критичності, самостійності.

Ø Розширити знання дітей про довкілля, формувати у них уміння та навички їх самостійного набуття.

Ø Розвивати діалектичне мислення дошкільнят, тобто здатність бачити різноманітність світу в системі взаємозв’язків та взаємозалежностей.

Ø Збагачувати власний пізнавальний досвід дітей через засвоєння ними еталонів, символів, виконання дій, заміщення та моделювання.

Ø Формувати у дітей здатність креативно використовувати знання та власний дослідницький досвід у розумових, моделювальних та перетворювальних діях.

Технологія проведення пошуково-дослідницької роботи з дітьми

Методичні рекомендації

       Структурними компонентами пошуково-дослідницької діяльності дошкільнят є три етапи реалізації  «проблемного дослідницького навчання»:

1 етап. Педагог ставить проблему, накреслює стратегію й тактику її розв’язання, але саме рішення дитина має знайти самостійно.

2 етап.  Педагог ставить проблему, але метод, шляхи її розв’язання дитина шукає самостійно. На цьому рівні допускається колективний пошук.

3 етап.  Вищий рівень. Постановку проблеми, пошук методів її дослідження й розв’язання діти здійснюють самостійно.

Перший етап

      На першому етапі пошуково-дослідницька діяльність дітей (молодший і середній дошкільний вік) відбувається під керівництвом вихователя. Її включають в інтегровані заняття, прогулянки, ігри з предметами, ігри-загадки, конструктивні, сюжетно-рольові та режисерські ігри, проводять під час спостережень за об’єктами та явищами природи і як самостійну діяльність під час дослідів. 

Другий етап

       У другому етапі пошуково-дослідницької діяльності беруть участь старші дошкільники. З ними проводять елементарні дослідження.

     Методика організації навчальних досліджень передбачає два рівні оволодіння технологією їх проведення.

     Перший рівень. Містить 2-3 фронтальні тренувальні заняття з групою, на яких використовуються картки із символічними зображеннями «методів дослідження». З послідовності цих методів складається алгоритм дослідження. Теми досліджень подано у вигляді предметних карток із зображенням об’єктів або явищ.

     Послідовність дій:

ü Подумати і пригадати всю відому інформацію з даної теми, поділитися нею з дітьми.

ü Запитати в іншої людини, що вона знає про це. Діти ставлять запитання одне одному і дорослим, щоб поповнити обсяг інформації.

ü За допомогою дорослого отримати додаткову інформацію з книжок.

ü Звернутися по допомогу до комп’ютера (за підтримки дорослого).

ü Пригадати та використати інформацію, здобуту під час спостережень, які проводилися раніше.

ü Провести самостійний дослід чи експеримент.

      Після цього всю отриману інформацію треба проаналізувати і узагальнити. Спочатку вихователь активно допомагає дітям, бо їм дуже складно виділити головне і другорядне. Коли діти засвоять загальну послідовність дій (або технологію дослідження) можна переходити до другого рівня – до самостійних навчальних досліджень.

   Послідовність дій:

ü  Постановка завдання або проблеми.

ü  Вибір теми дослідження.

ü  Розподіл дітей для роботи в парах або мікрогрупах.

ü  Вивчення схеми або алгоритму досліджень.

ü  Проведення самостійних досліджень за алгоритмом.

ü  Фіксація результатів дослідження в індивідуальних зошитах з використанням символіки

ü  Групове обговорення результатів дослідження

ü  Слухання доповідей та їх обговорювання.

Усі дослідження проводяться в ігровій формі, а здобуті знання використовуються в перетворювальній діяльності.

Третій етап

     На третьому, заключному, етапі дослідницького навчання діти працюють тільки самостійно й самі застосовують знайому вже їм методику досліджень, створюють для них необхідні умови. Успішною на цьому етапі буває діяльність дітей з високим рівнем розвитку інтелектуальних здібностей.

    Характерною особливістю самостійної пошуково – дослідницької діяльності дошкільників є те, що вона реалізує активні методи, змінює предмет пізнання. цінність її полягає в тому, що діти не отримують готові знання  від педагога, а роблять відкриття самостійно.

Форми, методи і прийоми роботи з дітьми:

Ø спостереження,

Ø досліди,

Ø експерименти,

Ø дидактичні ігри та вправи,

Ø сюжетно – рольові ігри,

Ø ігри – загадки, ігри – описи,

Ø конструктивні ігри,

Ø ігри – драматизації,

Ø бесіди,

Ø використання піктограм,

Ø ігрові проблемні ситуації,

Ø розгляд картин, ілюстрацій, макетів,

Ø робота за заданим алгоритмом,

Ø фіксація результатів досліду,

Ø читання дитячої художньої та енциклопедичної літератури,

Ø образотворча діяльність,

Ø трудова діяльність,

Ø театралізована діяльність,

Ø перетворювальна діяльність (моделювання, макетування),

Ø складання розповідей наукового стилю,

Ø тренувальні, традиційні, комплексні та інтегровані заняття.